довіювати

-юю, -юєш і довіва́ти, -а́ю, -а́єш, недок., дові́яти, -і́ю, -і́єш, док.

1) перех. і без додатка. Закінчувати віяти (у 4 знач.) що-небудь; віяти до кінця, до певного строку, певної межі.

2) неперех. Віючи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця.